Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спичка

Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй. Ном. № 3440.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИЧКА"
Волоський, -а, -е. Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. Сим. 209. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Анн. 180. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки. Грин. ІІІ. 225.
Гаяти, -гаю, -єш, гл. 1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене! 2) гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Г. Барв. 192. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу. МВ. ІІ. 134.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Лохв. у. Cм. еще навій. Конст. у. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку. Кіевск. у.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. К. (О. 1861. II. 228). 2) Гуманность, человѣчность. Левиц. І. (Правда).
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік. Александров. у.
Окопати, -ся. Cм. окопувати, -ся.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Роздути, -ся. Cм. роздимати, -ся.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.