Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стручок

Стручок, -чка, м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧОК"
Безп'Ятий, -а, -е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ.
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель. Желех.
Гитина, -ни, ж. 1) = гита. Сумск. у. 2) = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Твердішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тверже.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.