Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стручок

Стручок, -чка, м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧОК"
Бождеревок, -вка, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. Шух. І. 88. 177. Ум. ко́вбчик. Вх. Зн. 26.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Огребом нар.брати. Загребать, обѣими руками брать. Наш титарь так огребом і бере гроші з церкви. Волч. у.
Переділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. переділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.
Послух, -ху, м. Послушаніе. Желех.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.