За́йдочка, -ки, об. ум. отъ за́йда.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами.
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти.
Пуд II, -ду, м. Страхъ, испугъ. Такого на їх пуду нагнав. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду.
Тюряжниця, -ці, ж. Арестантка, острожница.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ).
Чорноволотка, -ки, ж. Родъ растенія.
Щиблювати, -люю, -єш, гл. — поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ.
