Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз.
Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю.
Перетовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Перетолочь.
2) Перебить, переломать.
3) = перевалити 2.
Порозмежовувати, -вую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ).
Рип! II, меж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Чую — рип! Рип у хату.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Усмажитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Изжариться. Капуста усмажилась. Гуска усмажилась.
2) = удушніти. Він лежить у неї на колінах, та так усмажився, що й заснув.
Чистість, -тости, ж.
1) Чистота, отсутствіе грязи, сору.
2) Чистота духовная.
