Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приписанець

Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПИСАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПИСАНЕЦЬ"
Акура́тність, -ности, ж. Точность, аккуратность. Желех.
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Значно нар. 1) Значительно. 2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Федьк. II. 80. Все ж тото буде на мому личеньку значно. Грин. III. 558. 3) Знатно.
Катування, -ня, с. 1) Наказаніе черезъ палача. 2) Пытка. 3) Истязаніе, мученіе.
Невільниця, -ці, ж. Невольница, рабыня. Слухай, пані турчинова, привівем ті невільницю, аж із Польщі робітницю. АД. І. 290.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Повичунювати, -нюю, -єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПИСАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.