Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росівниця

Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСІВНИЦЯ"
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Куптитися, -чуся, -тишся гл.? Ой куптиться, куптиться, аж коржик котиться. ЗОЮР. ІІ. 27.
Куртий, -а, -е. Короткій. Вх. Зн. 30.
Опияка, -ки, м. = опіяка. К. ЦН. 216, 291.
Перечитати Cм. перечитувати.
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга. К. ЦН. 176. Г. Барв. 455.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.