Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лава

Лава, -ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). Ном. № 11939. лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як шва. Грин. III. 133. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лисиці (Cм.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВА"
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику. Рудч. Ск. I. 60.
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки. Гн. II. 184.
Закрада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закра́стися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться, подкрадываться, подкрасться, закрадываться, закрасться, вкрадываться, вкрасться. Оцей ліс колись наш був, а теперка як злодій закрадайся, як вужевки треба. Камен. у. Паня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124. Кругом, бачите, вода, так не закрадеться туди кішка. Стор. ІІ. 66.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Ло́на, -ни, ж. Зарево.
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415.
Попереду нар. 1) Впереди, спереди. Сам хорунжий попереду йде. Макс. 2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Шевч. 12. Посилає мене... попереду, а сам мусить би то йти за нами. ЗОЮР. І. 291. 3) Сперва, сначала. Ум. попередо́чку. Летить зозуленька попередочку. Мет. 151.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться. Ив. 21.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.