Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хнюпити

Хнюпити, -плю, -пиш, гл.го́лову. Опускать голову. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХНЮПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХНЮПИТИ"
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею. МВ. (О. 1862. І. 80).
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня. Щог. Вор. 36.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила. Чуб. V. 728.
Підколотити Cм. підколочувати.
Поперериватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и перерватися но во множествѣ.
Теплиця, -ці, ж. 1) Оранжерея. Квітка в теплиці. Левиц. І. 316. 2) = теплина. Вх. Зн. 69. 3) = вирій. Cм. тепличина. Ум. тепличка, тепли́ченька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХНЮПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.