Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веребей

Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕБЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕБЕЙ"
Безрога, -ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
Вор'Я, -р'я, с. = вір'я. Козел. и Борз. у. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду. О. 1862. VII. 34.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать. Вх. Уг. 238.
Зафактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.
Ля́шенько, -ка, м. Ум. отъ лях.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Петрушка, -ки, ж. 1) Раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2)собача. Раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110.
Тулубець, -бця, м. 1) Ум. отъ тулуб. 2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Лебед. у. Аж там лежить жаб'ячий тулубець. Рудч. Ск. II. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕБЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.