Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понукнути

Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКНУТИ"
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь. Чуб. V. 7.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Півдесята числ. Девять съ половиной.
Прихмелитися, -люся, -лешся, гл. Опалиться, прижечься (о хлѣбѣ на корню). Барзо прихмелився ярец. Вх. Лем. 457.
Прищикнути, -ну́, -неш, гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.