Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понукнути

Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКНУТИ"
Відвести Cм. відводити.
Досила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. досла́ти, -шлю́, -ле́ш, гл. Досылать, дослать. Коли він мені дошле решту? І козацьке на Вкраїні серце залунало і луну із серця в серце аж до нас дослало. К. МБ. XI. 142.
Запле́ухи, -ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки. Ив. 51.
Злиза́ти Cм. злизувати.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно. МВ. І. 36.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.