Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понука

Понука, -ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. понуку дати. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКА"
Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Віджинатися, -наюся, -єшся, гл. О жнецѣ: работая, обгонять остальныхъ жнецовъ. Оджинатись од женців.
Ґирд, -ду, м. Часть овечьяго стада. Черк. у.
Орудник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.  
Присішок, -шка, м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. АД. І. 170. Это же мѣсто съ переводомъ: ЗОЮР. І. 18.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.
Сиряк, -ка, м. = сирняк. Вх. Зн. 36.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Тахва, -хви́, ж. Артель рыбаковъ. Вас. 189.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати. Фр. Пр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.