Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поноситися

Поноситися, -шуся, -сишся, гл. Износиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОСИТИСЯ"
Буркутовий, -а, -е. = буркутський. Желех.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Долі́плювати, -люю, -єш, сов. в. доліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Поперепрягати, -га́ю, -єш, гл. Перепрячь (во множествѣ).
Примушувати Cм. примушати.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Таланливо нар. Счастливо.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.