Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маяння

Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Відвічний, -а, -е. Вѣчный, всегда бывшій. Довгий острів на Дніпрі, укритий одвічним лісом. Стор.
Жорно́вий, жорня́ний, -а, -е. 1) Относящійся къ ручной мельницѣ. 2) — хліб. Хлѣбъ изъ муки, смолотой на ручной мельницѣ. Желех.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Недобиток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ добитый, не совсѣмъ замученный. Старий недобиток, варнак. Шевч. 2) мн. Остатки (войска послѣ пораженія).
Олія, олії, ж. Постное масло. олію бити. Приготовлять постное масло. олію вибити кому. Побить кого. Я йому олію вибив. Харьк. давити олію. Игра, то-же, что и тісна баба (Cм.). КС. 1887. VI. 480.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь. Вх. Зн. 49.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Самокисє, -ся, с. и само́кись, -сі, ж. Простокваша. Вх. Зн. 62.
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Вх. Лем. 479. Cм. хромка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.