Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Поодружувати, -жую, -єш, гл. Сочетать бракомъ, поженить (многихъ).
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. Що попоплакала мати наша покійна за батьком!
Рибарити, -рю, -риш, гл. = рибалчити.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Царіградський, -а, -е. 1) Константинопольскій.
2) — ка лоза. Раст. Elaeagnus hortensis L.
