Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маяння

Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Бочій, -чія, м. = бокшій. Желех.
Братній, -я, -є. Братній, братнинъ. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126.
Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Крумкач, -ча, м. Воронъ. Кіев. г. Вх. Лем. 428.
Нарахува́ти, -хую, -єш, гл. Насчитать.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
Чуріти, -рю, -риш, гл. = дзюрити. Чуріло на оструб. Шух. І. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.