Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маяння

Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.
Лев'я, я́ти, с. = левеня. Мнж. 31.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Печіння, -ня, с. = печиво. Вх. Уг. 258.  
Поскромадити, -джу, -диш, гл. 1) = поскребти. 2)потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов. Мир. Пов. І. 157.
Прохання, -ня, с. Просьба. Левиц. Пов. 57. На моє прохання.... одгукнулись. Ном. Од. видав. І.
Роспогода, -ди, ж. Наступленіе ясной погоды. Лубен. у.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Ном. Я не чула, що ви казали. Харьк. Чуй! чуй! Слушай! слушай! Вх. Лем. 483. 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Макс. (1849), 99. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Грин. III. 227. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. Шевч. 9. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.