Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понура

Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРА"
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Зача́вити, -влю, -виш, гл. Задавить, раздавить. — курча. Зарѣзать цыпленка. Левиц. Пов. 106.
Мацкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Искать ощупью. Поночі у хаті, а я по лаві й мацкую. Н. Вол. у.
Парочка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Поприлягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и прилягти, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Прямо нар. Прямо. Чуб. V. 207. Прямо неси до моєї хати. Рудч. Ск. І. 97. Ум. пряменько, прямесенько.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.