Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поночіти

Поночіти, -чіє, гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Волч. у. Хай ще більш поночіє. Мнж. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧІТИ"
Глабкий, -а, -е = Глабчастий. Глабкі сани. Конст. у.
Згаси́ти Cм. згашати.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл.
Коршмонька, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Перелаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться между собой взаимно.  
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. ЕЗ. V. 60. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38. Ум. поратівничок. ЕЗ. V. 109.
Усправедливити Cм. усправедливлювати.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.