Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поноченько

Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧЕНЬКО"
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Ма́йський, -а, -е. Майскій. І майський ранок веселий, і чорні очі гарні мов гладять по душі. Левиц. І.
Неповорушно нар. Неподвижно, не шевелясь. О. Мойсей сидів неповорушно. Левиц. І.
Низійти, -йду́, -де́ш, гл. Снизойти. З святого неба низійшла твоя і, доля, і недоля. Шевч. 426.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.  
Погрозити Cм. погрожати.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Склярський, -а, -е. Стекольщичій.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.