Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понюх

Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЮХ"
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій. Левиц. Пов. 147.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ном. № 7170. Ум. міле́нько.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала. Черниг. у.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.