Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поносити

Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Чуб. V: 538. Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу. Лис. V. № 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОСИТИ"
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
Багати, бажу, -жиш, гл. = бажати. Желех.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.  
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Перемити, -ся. Cм. перемивати, -ся.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
Угріва, -ви, ж. = угрівок.
Укмітити Cм. укмічати.
Храпій, -пія, храпко́, -ка, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.