Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полочок

Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОЧОК"
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы). Желех.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Роспрягати, -га́ю, -єш, сов. в. роспрягти́, -жу, -жеш, гл. Распрягать, распречь. Узяв роспріг (кобилу) та дугою і вбив. Рудч. Ск. І. 181.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.