Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полошити

Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОШИТИ"
Защекну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защемить, ущемить. Росколов дуба та й защекнув його там бородою. Мнж. 44.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Илкий, -а́, -е́ 1) О маслѣ: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке. Харьк. г. 2) О щелокѣ: ѣдкій. Конст. у.
Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Копитанша, -ші, ж. Капитанша. Левиц. Пов. 206.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Програ, -ри, ж. Проигрышъ. Ровен. у. Люби ігру, люби й прогру. Ном. № 12591.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
Шебернути, -рну, -неш, гл. = шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне. ЕЗ. V. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.