Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полошити

Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОШИТИ"
Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Надпо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. надпоро́ти, -рю́, -реш, гл. Распарывать, распороть часть.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.
Перепіранка, -ки, ж. Порвавшаяся отъ мытья рубаха. Із дранки в перепіранку. Ном. № 11239.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої. Мет. 260. 2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба. Ном. № 10780.
Упинятися, -віюся, -єшся, сов. в. упини́тися, -нюся, -нишся, гл. Удерживаться, удержаться, остановиться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 13.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Хоровитий, -а, -е. = хоробливий. Желех.
Ширшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться шире, расширяться. К. ДС. 27. Од тепла усяка річ ширшає. Ком. Р. ІІ. 79. Тюрма неначе ширшає. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.