Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цибатень

Цибатень, -тня, м. = цибань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБАТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБАТЕНЬ"
Горня́тко, -тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. Kolb. I. 159. 3) — пщі́льне. Ячейка у пчелъ. Вх. Лем. 405.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила. Гол. ІІ. 197.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Незрозумілий, -а, -е. Непонятный. Желех.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить. Гол. IV. 372.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Н. Вол. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
Цьонь! меж. 1) Призывъ для лошадей. Желех. 2) Призывъ для свиней. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИБАТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.