Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покапотіти

Покапотіти, -почу, -тиш, гл. Закапать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАПОТІТИ"
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп. Ном. № 4707.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Засу́ха, -хи, ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. Стор. І. 150. 2) Высохшее озеро. Одесс. у. (Браунеръ).
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув. Гол. І. 144.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Ростектися Cм. ростікатися.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть. Вх. Лем. 401.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.