Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покапотіти

Покапотіти, -почу, -тиш, гл. Закапать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАПОТІТИ"
Везти, -везу, -зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. везти москаля. Врать.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Піддулька, -ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши. ЗЮЗО. І. 133.
Підлега, -ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской. Рудч. Чп. 250.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Простаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть старшиною. Простаршинував два курси, — буде з мене, нехай ще хто инший одбуває.
РоскуйдитиCм. роскуйдувати.
Страшенне нар. = страшенно. Журився й наш Грицько, страшенне журився. Г. Барв. 448.
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.