Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покарати

Покарати, -ра́ю, -єш, гл. Наказать. Бог все бачить, а вже разом покарає на тім світі. Ном. № 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАРАТИ"
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Залига́ти Cм. залигувати.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість. Ном. № 8716.
Обвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. обвезтися, -зуся, -зе́шся, гл. Обвозиться, обвезтися.
Облесно нар. = облесливо.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав. Мир. ХРВ. 59.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче. МВ. І. 124.
Тамусь нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.