Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покарати

Покарати, -ра́ю, -єш, гл. Наказать. Бог все бачить, а вже разом покарає на тім світі. Ном. № 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАРАТИ"
Баляки, -ляк, ж. мн. 1) = балаки. О. 1862. VII. 35. 2) баляки підпускати. Обманывать. Гатц.
Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Лу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк.
Польовина, -ни, ж. Поляна, небольшое полевое пространство. Невеличка польовина, да густі копиці. Чуб. V. 669.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче. Ном. № 5317.
Черничити, -чу, -чиш, гл. 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.