Бундячитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка.
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці.
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити.
Оскромаджувати, -джую, -єш, сов. в. оскромадити, -джу, -диш, гл.
1) Обскабливать, обскоблить, оскресть. Щуку... оскромадила. Оскромадила моркву.
2) Обгребать, обгрести. Оскромадили стіг.
Пенарство, -ва, с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства.
Притичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ притика. Пішов по вії, выхватив притичку. 2) Колышекъ, которымъ прикрѣпляются въ задней части воза підтоки и підге́рсть. 3) Кусокъ холста, вставляемый вмѣсто болѣе дорогой матеріи, въ юбку, въ то мѣсто, которое закрывается фартукомъ. 4) пт. Glareola melanoptera, тиркуша степная.
Шкідний, -а, -е. Вредный.
