Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поканючити

Поканючити, -чу, -чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАНЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАНЮЧИТИ"
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Курявиця, -ці, ж. = курява. Желех.
Метеллюга́ти, -га́ю, -єш, гл. Переносно: вилять, изворачиваться? Її питають, де діли те, що вкрала, а вона метеллюгає сюди-туди, не каже, де дівала. Новомоск. у. Залюбовск.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Скрильник, -ка, м. = скринник. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАНЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.