Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покаменувати

Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАМЕНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАМЕНУВАТИ"
Домі́вни́ця, -ці, ж. Домочадецъ-женщина. Ти у нас в хаті не домівниця, нашому добру не кукібниця. Н. п.
Дряпа́ч, -ча́, м. 1) = дряпак.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екатер. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екатер. у. (Залюб.). 4) = стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).
Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже.... Чуб. II. 36.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Вх. Лем. 483. Cм. чудак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАМЕНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.