Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчати

Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧАТИ"
Біль III, болю, м. Боль, страданіе. Чужий біль нікому не болить. Ном. № 2344.
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. Г. Барв. 498. За ліньками нічого не зробив. Харьк. у.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у.
Оновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить. Шевч.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Тягака, -ки, м. Бродяга. Козел. у.
Хапнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хапати. Хапнув обома лапами. Чуб. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.