Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчати

Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧАТИ"
Багатший, -а, -е. Сравн. ст. отъ багатий, то-же, что и багатіший. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш: до багатшої, та до паганшої що-вечора йдеш. Чуб. V. 396.
Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. ІV.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Карус, -са, м. Осока, Carex hirta.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки! Васильк. у.
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Попороти, -рю́, -реш, гл. Распороть. Попорола сорочку, бо не по моєму пошита, — по своєму перешию. Васильк. у.
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.