Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовничий

Бунтовничий, -а, -е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Дряпани́на, -ни, ж. 1) Царапанье. Говорится преимущественно о плохомъ писаньѣ. 2) Грабежъ. Черкеси.... йдуть скоріше на дряпанину. О. 1862. ІІ. 64.
Же́рех, -ха, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ. Ворон.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Копний, -а, -е. = коповий.
Лаха, -хи, ж. Отрепье. Желех. У угорскихъ малороссовъ вообще платье. Святочні лахи. Вх. Уг. 249.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая. Грин. III. 656.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.