Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовничий

Бунтовничий, -а, -е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Вовночка, -ки, ж. Ум. отъ вовна.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. І. 64.
Допе́рво нар. = допіро.
Іденик, -ка, м. = єдинак 1. Рк. Левиц.
Кальність, -ности, ж. Грязь, нечистота.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день. Ном. № 13097.
Пропускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ. Ком. II. 42. 2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. Чуб. V. 453. 3)дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму. Рудч. Ск. І. 62.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився. Стор. МПр. 44. 2) Испортиться. Желех. Гн. І. 53.
Черва, -ви, ж. соб. 1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365. 2) Личинки пчелъ. 3) Мозговые глисты у овець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.