Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Ніна била з рота. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Завірюха б'є. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. 17) — шила. Родъ игры у парней. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ.
Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Розлетілися, як липове клиння. (Въ сорочці) з боків вшито клинє.
Крівця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні.
2) Необходительный, непривѣтливый.
Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Із бою потаскали в стан.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.