Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ. МУЕ. ІІІ. 29.

Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Чуб. V. 883. Розлетілися, як липове клиння. Ном. № 1882. (Въ сорочці) з боків вшито клинє. Шух. І. 153. Вас. 155.

Крівця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.  

Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.

Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Св. Л. 62. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні. Св. Л. 127. 2) Необходительный, непривѣтливый.

Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло. МВ. (О. 1862. I. 84).

Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.

Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.

Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.