Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчук

Бунчук, -ка, м. 1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. Мет. 398. бунчуком, бунчука стояти. Стоять вертикально? Ого, напрутив! так бунчуком (бунчука) і стоїть. Ном. № 13958.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУК"
Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. І. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи. Чигир. у.
Нагної́ти, -ною́, -ї́ш, гл. Унавозить.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Поодр.. Cм. повідр..
Супісок, -ску, м. Супесокъ. Зміев. у. Гол. Од. 43.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris. Вх. Пч. I. 12.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли. Kolb. І. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.