Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчій

Корчій, -чія, м. Судороги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Глекопар, -ру, м. Раст. a) Agrimonia pilosa Led. ЗЮЗО. І. 110. б) Chelidonium majus. L. ЗЮЗО. І. 110.
Догорі́лий, -а, -е. Догорѣвшій.
Киринити, -ню, -ниш, гл. 1) Вскапывать, взрывать. Желех. 2) Приводить въ безпорядокъ. 8) Пачкать, марать. Желех.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Перебрести Cм. переброджувати.
Пересягнути, -ну́, -не́ш, гл. Перейти, перескочить, перешагнуть, переброситься. Ном. № 8775.
Підвисити Cм. підвищувати.
Прицькувати, -ку́ю, -є́ш, гл. Натравить собаками.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.
Флигон, -на, м. = флов. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.