Бистроводний, -а, -е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні.
Боляк, -ка, м. = болячка 2. Болік як кулак. Обметало го боліками.
Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Присилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прислати, -шлю, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Кланяється, каже, пан Запічанський, прислав подарунок.
Рогаль, -ля, м.
1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Віл рогаль.
2) Родъ жука = рогач 4.
3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця.
Свинячка, -ки, ж. Ум. отъ свиняка.
2) Раст. = свинюха.
Струнка, -ки, ж. 1) Ум. отъ струна. 2) Отгороженное мѣсто въ овечьемъ хлѣвѣ, гдѣ производится доеніе матокъ. Устройство: два столба —пвлюхи, на нихъ сверху крыша — повірхник, посрединѣ горизонтально отъ одного столба до другого — побе́дрина, къ ней прибиты вертикально стоящія до́шки, на которыя опираются спины доящихъ, передъ каждой доской — сіде́ць — толстый столбикъ для сидѣнья.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти.
