Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я.
Ірвати, ірву́, -ве́ш, гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай.
Коротенький, -а, -е. 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня.
2) Краткій.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї.
Попрощати, -ща́ю, -єш, гл. — кого. Проститься съ кѣмъ.
Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Ум. чме́лик. Летить чмелик.
