Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивуха

Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВУХА"
Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Відповідання, -ня, с. Отвѣтъ. Слово это взято изъ слѣдующаго стиха фальсифицированной думы «Битва Чигиринская»: Слухати гетьмана Жолковського одповіданьє. Срезн. Запор. Ст. I. 88.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Дарморо́с, -су, м. Раст.: лицій, Lycium barbarum. Анн., 202.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Ном. № 13633. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Черк. у. Ідуть люде на житло в степ. Кіев. г. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. Г. Барв. 434. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. МВ. ІІІ. 63. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх. Щог. Сл. 90.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина. Вх. Лем. 436.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Тала, -ли, ж. Раст. Salix pentandra L. Анн. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.