Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю.
Головко, -ка, м. = головань 1.
2) Названіе вола.
Завискоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Куди сей дука осяйний прямує. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють.
Перевдяг, -гу, м. Переодѣванье, также одежда, въ которую кто-либо переодѣлся. В чернечому перевдязі козак. До Київа ти крадькома перевдягом серед ночі мандруєш.
Пообділювати, -люю, -єш, гл. Надѣлить (многихъ), дать (многимъ).
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки.
Третяк, -ка, м.
1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить.
2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття.
3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола.
4) Младшій пастухъ при чабані и личмані.
5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ.
6) Порода чеснока. Ум. третячо́к. Бичок-третячок.
