Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Від'Ємний, -а, -е. О зернѣ: легковѣсный и потому отлетающій при провѣиваніи вмѣстѣ съ мякиной. Од'ємна пшениця.
Кромкач, -ча, м. Воронъ.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай.
Надзі́рній, -я, -є. Надъ звѣздами находящійся, небесный. Моя надія райськая надзірня.
Підборний, -а, -е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам.
2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми?
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Ткачихо! буде тобі лихо!
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
