Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключик

Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИК"
Ведмежий Cм. ведмедячий.
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Засо́льщик, -ка, м. Занимающійся соленіемъ рыбы на заводахъ. Черном.
Звірю́ка, -ки, ж. Большой звѣрь. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). Синє море, звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Ум. звірю́чка. Рудч. Ск. І. 22.
Нечепурно нар. 1) Некрасиво; нехорошо. 2) Неряшливо. 3) Плохо, нехорошо. Отто тільки нечепурно, що москаль взявся по нашому і про нас писати, не бачивши зроду краю і не знавши звичаїв і повір'я нашого. Котл. Н. П. 400.
Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Усмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, найти смѣлость. Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало.... не всмілимось. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.