Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Ніна била з рота. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Завірюха б'є. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. 17) — шила. Родъ игры у парней. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть.
Запина́ло, -ла, с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. 2) Черный капюшонъ у монахинь.
Маґнесува́ти, -су́ю, -єш, гл. Магнитить.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими.
Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
