Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключка

Ключка, -ки, ж. 1) Крюкъ. 2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр. Чуб. VII. 384. Гол. Од. 61. 3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші. Kolb. I. 73. 4) = кілок 4. На ключку почепила рушник. Конст. у. 5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти. Гол. Од. 69. 6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей). Конст. у. 7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ. Сумск. у. 8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога. Вас. 164. 9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. Шух. I. 151. Гол. Од. 21, 23. 10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени). 11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. Камен. у. Желех. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть. 12) Родъ дѣтской игры. Ном. № 12577. Ум. ключечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Викосити Cм. викошувати.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.
Коханка, -ки, ж. 1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе. Чуб. V. 87. 2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мил. 42. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Рудч. Ск. І. 179. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Мет. Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть. Мил. 120.
Кріпота, -ти, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав. Донск. обл.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. Н. п. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.  
Пирхнути, -ну, -неш, гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48.
Радування, -ня, с. Совѣщаніе. Він поганські радування в ніеець обертає, хитрі задуми невірних мов той лев змітає. К. Псал. 75.
Ростоплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Растапливаться, растопиться, расплавливаться, расплавиться. Комарі, боїться сонця, він каже: на сонці я ростоплюсь. Ном. № 14026. 2) Растапливаться, растопиться (въ печи).
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Чатовий, -а, -е. Сторожевой. К. ЦН. 223.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.