Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключка

Ключка, -ки, ж. 1) Крюкъ. 2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр. Чуб. VII. 384. Гол. Од. 61. 3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші. Kolb. I. 73. 4) = кілок 4. На ключку почепила рушник. Конст. у. 5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти. Гол. Од. 69. 6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей). Конст. у. 7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ. Сумск. у. 8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога. Вас. 164. 9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. Шух. I. 151. Гол. Од. 21, 23. 10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени). 11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. Камен. у. Желех. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть. 12) Родъ дѣтской игры. Ном. № 12577. Ум. ключечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Гавкання, -ня, с. Лай.
Ґелю́х, -ха́, м. 1) Внутренности, потроха. Угор. 2) Брюхо. Угор. 3) Брюханъ. Угор.
Да́ха I, -хи, ж. Родъ короткой шубы шерстью наружу, съ капюшономъ и широкими рукавами, которые не надѣвались. Тогді став князь у волосяну даху одягаться. ЗОЮР. І. 175. Обув ноги не в ремінь, не в ремінь, а в чоботи із сап'яну, із сап'яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівонці роботи. ЗОЮР. І. 175.
Кромка, -ки, ж. хліба = окраєць хліба. Вх. Уг. 247.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Покриття, -тя, с. 1) = покривало. 2) Одежда. Покриття літушне. Вх. Уг. 260. Ум. покри́тенько. Дай, матінко, покритенько на своє дитятенько. О. 1862. IV. 35.
Хліборобити, -блю, -биш, гл. Заниматься земледѣліемъ. Деякі чумакують, а більш хлібороблять. Харьк. г.
Чустрити, -рю, -риш, гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. Левиц. І. 242. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра. О. 1861. IX. 179.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.