Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарубень

На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУБЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУБЕНЬ"
Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Гу́палка, -ки, ж. Игрушка: родъ дудки изъ бузины съ вынутою сердцевиною для стрѣльбы (то же, что и пукалка). Васильк. у.
Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду. Харьк. у.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Поодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ).
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Примастка, -ки, ж. 1) Сдабриваніе корма. Херс. г. 2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака. Н. Вол. у.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРУБЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.