Галеня, -няти, с. Галченокъ. Чорнесенькі галенята, підійміться в гору. Чуб. 1030.

Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.

Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ

Макопі́йка, -ки, ж. Птица коноплянка, Fringilla cannabina. Желех. Вх. Пч. II. 10.

Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колоді — стріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.

Погратися, -граюся, -єшся, гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29.

Порожняк, -ка, м. 1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. Полт. г. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Ном. № 7132. Порожняком їде. Драг. 115. 2) Сортъ горшка. Вас. 181.

Прилітити, -та́ю, -єш, сов. в. прилеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Шевч. 32. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Чуб. V. 222. Прилетів орел з чорної хмари. Мет. 167. 2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.

Приткати Cм. і. притикати.

Спречність, -ности, ж. Пререканіе, прекословіе, споръ. Дві туркені дам в заміну за єдину Катерину, а як спречність о тім буде, єсть у мене з Польщі люде. Вол. г.