Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Ніна била з рота. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Завірюха б'є. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. 17) — шила. Родъ игры у парней. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь.
Колотуха, -хи, ж.
1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха.
2) Ряжанка, искусственная сметана.
Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся.
2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі?
3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв!
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви.
Похлюпостатися, -пощу́ся, -шешся, гл. Поплескаться. Пірнув разів тричі, похлюпостався та й на беріг.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину.
2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
