Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключ

Ключ, -ча, м. 1) Ключъ для запиранія и отпиранія замка — металлическій или деревянный. Kolb. І. 57. Мати до церкви вихожає, срібними ключами хату замикає. Н. п. 2) Брусокъ, вдѣланный въ ось колішні (плуга), посредствомъ котораго къ колішні прикрѣпляется дышло. Чуб. VII. 399. 3) Шестъ съ крючкомъ для опусканія въ колодезь и вытягиванія ведра. Чи це ж тая криниченька і ключ і відро? Чуб. V. 203. 4) Снарядъ для ношенія сѣна, то-же, что и цапар, по съ четырьмя наріжниками — палками, придавливающими сѣно подъ роскопом. Шух. І. 171. 5) У гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах: столбъ, къ которому прикрѣпленъ приборъ, подобный половинѣ ярма, — въ него запирается шея теленка, пока пастухъ доитъ корову. Шух. І. 194. 6) Тупой стругъ, при помощи котораго мнуть и растираютъ овчину, — деревянный (Вас. 153) или желѣзный. Послѣдній у гуцуловъ состоитъ изъ слѣдующихъ частей: деревянная колодка (рукоятка), къ ней подъ угломъ прикрѣпленъ самый ключ, имѣющій видъ плоскаго крюка, болѣе остраго съ наружнаго ребра, вістря (внутреннее, болѣе тупое, наз. ти́лє); отъ колодки внизъ идетъ желѣзный прут, оканчивающійся ланцем (короткой цѣпью), имѣющимъ на концѣ стре́мє, въ которое работающій вкладываетъ ногу въ то время, когда правой рукой держить колодку, а лѣвую имѣетъ на кожѣ, лежащей подъ ключем. Шух. І. 253. 7) Стая птицъ, летящихъ другъ за другомъ, составляя фигуру, подобную острому углу, одна сторона котораго короче другой. А журавлі летять собі додому ключами. Шевч. Гусей... цілий ключ. Сим. 218. 8) Въ весеннихъ играхъ: рядъ дѣвушекъ, стоящихъ одна за другою и взявшихся за таліи; также называется и одна весенняя игра. КС. 1887. VI. 483. Мил. 52. 9) Нѣсколько деревень или хуторовъ, составляющихъ одну общину или одно имѣніе. 10) кипіти у ключ. Кипѣть, волнуясь. Уже окріп у ключ кипить. Г. Барв. 502. Закипіли казани у ключ. Рудч. Ск. II. 59. Засичав окріп у печі, збігаючи ключем на черінь. Мир. ХРВ. 171. Ум. ключенько, ключик. Золотії ключеньки в коморі. Н. п. Золотий ключик до кожних дверей придасться. Ном. № 7393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧ"
До́бре нар. Хорошо; порядкомь. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. Ном. № 4710. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде: Чуб. ІІІ. 4. Бийте його добре киями, щоб знав; по чому ківш лиха. Ном. № 4954. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. Грин. І. 120. До́бре ка́же. Дѣльно говорить; красно говорить. Камен. у. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполнѣ хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Мет. 381. Ум. До́бренько, до́бречко.
Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його. Чуб. І. 92.
Звіздо́чка, -ки, ж. Ум. отъ звізда́.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.
Розлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. = розлічувати, розлічити. Багатий тут на смерть гнівився, що він з грішми не розлічився, кому і скільки треба дать. Котл. Ен. III. 53.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Триндичка, -ки, ж. Родъ пѣсни на живой бойкій мотивъ, содержанія преимущественно шутливаго; тринди́чки поются обыкновенно на вечерни́цях. Мил. 63, 94.
Упинити, -ся. Cм. упиняти, -ся.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Шпилястий, -а, -е. Холмистый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.