Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключник

Ключник, -ка, м. Ключникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧНИК"
Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв.. Cм. тельбухи.
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Мнж. 173. Е ні, одріка, се вже не шпачки. Ном. № 13712.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Ліпчи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Липнуть. Ліпчиться тістечко, ліпчиться, не дається у руки вхватиться. Грин. III. 472.
Ма́ха, -хи, ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья. Н. Вол. у.
Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. Шух. І. 152. 2) Кусокъ дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора. Мнж. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.