Навте́к, навте́ки, навтікача́, навті́ки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. А він навтеки. Він через тин так і перескочив та навтікача. Як кажуть — підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Освідчати, -ча́ю, -єш, сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають?
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Стрикачка, -ки, ж. Палка съ желѣзнымъ концемъ, расширеннымь на подобіе лопаточки. Прокопав я стіну стрикачкою — тією, що гаврахів убивають.
Часина, -ни, ж. Время, минута. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Ум. часинка. часиночка. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. Забіг на часиночку до удови.
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились.
