Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключечка

Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧЕЧКА"
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу. К. ПС. 143.
Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. ІІІ. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
До́нка, -ки, ж. Дочь донского козака. Черк. у.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Шкрябати, -баю, -єш, гл. Скресть, царапать.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.