Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключа

Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. Шух. І. 109. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм. Макс. (1834), 71. АД. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧА"
Гоно́рство, -ва, с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. Стор. МПр. 46.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Піддурити Cм. піддурювати.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Сницарство, -ва, с. 1) Ваяніе. 2) Ремесло каретника.
Спрягти 2, -ся. Cм. спрягати, -ся.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.