Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключиця

Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИЦЯ"
Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
Зівака́ нар.дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Мураві́ння, -ня, с. Муравейникъ. Желех.
Надска́кувати, -кую, -єш, сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2)кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Проплавати, -ваю, -єш, гл. Проплавать.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.