Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключиння

Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИННЯ"
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Доброді́йний, -а, -е. Благодѣтельный.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.
Зле́гтися, -гнуся, -нешся, гл. Слежаться.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Нетесаний, -а, -е. 1) Неотесанный. 2) Неуклюжій, неповоротливый. Витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Палисвіт, -та, м. = паливода. Левч. 153.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.