Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключиння

Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИННЯ"
Заго́стрювати, -рюю, -єш, сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.
Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Ном. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли. О. 1862. IV. 34.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.
Мацюра́, -ри, ж. Палка толстая. Він мене оперезав сучковатою мацюрою по спині, отакою — в руку завтовшки. Александров. у.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Наража́тися, -жаюся, -єшся, гл. Нараджуватися. Ой там Михальок умивається, із своїм таточком наражається. Грин. III. 43.
Обганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену, -не́ш, гл. 1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Котл. Ен. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! — Позволь, мати, хоч раз обігнати. Чуб. V. 218.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.