Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потеплішати

Потеплішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕПЛІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕПЛІШАТИ"
Бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Білотурка, -ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Ли́чаний, -а, -е. Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко. Ном. № 9759.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній. Шух. І. 172.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять. Вх. Зн. 78.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕПЛІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.