Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує.
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
Куличок, -чка, м. Ум. отъ кули́к.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові.
Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде.
2) Зажиточный. Статній ґазда.
3) О верхней одеждѣ: длиннополый.
4) ста́тний вечір = свят-вечір.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
