Вертітися, -чуся, -тишся, гл. Вертѣться, крутиться. Вертиться, мов в'юн в ополонці. Вертиться, як муха в окропі.
Запа́лення, запалі́ння, -ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. 2) Воспламененіе; пылъ. Замши ня серця трудно угасити.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Танець, -нцю, м.
1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся.
2) кривий — Родъ хоровода. Ум. танчик.
Травити, -влю́, -виш, гл.
1) Варить, переварить (пищу).
2) Тратить, терять. У козака так но жити, день за днем на тім травити, щоб співати, танцювати, дівчатонька ціловати.
