Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їхавиця

Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇХАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇХАВИЦЯ"
Бодрити, -рю́, -риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Борговий, -а, -е. Взятый въ долгъ. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у., Ум. борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Засла́нець, -нця, м. Ссыльный. Желех.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇХАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.