Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їхавиця

Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇХАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇХАВИЦЯ"
Актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Біластий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлесоватый. Черк. у.
Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Гадюк, -ка, м. = гадина. Вх. Зн. 9.
Гляданка, -ки, ж. Торговля. Угор.
Допо́вчити, -чу, -чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
До́ста нар. = досить. Гол. ІІІ. 219.
Закацу́бнути, -бну, -неш, гл. = закацюбнути.
Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. І. 158.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇХАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.