Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрегота

Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГОТА"
Братаниця, -ці, ж. = братанка. Желех.
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ. Херс.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Оруда, -ди, ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. Федьк.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. Стор. МПр. 68. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині». Шевч. (О. 1862. ІІІ. 7).
ПросохтиCм. Просихати.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕГОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.