Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрегота

Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГОТА"
Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать. Гол. Од. 73.
Несмак, -ку, м. 1) Непріятный вкусъ. 2) Безвкусіе.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Сходовий, -а, -е. = східний. Чуб. І. 431. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв. О. 1862. IV. 5.
Табакерка, -ки, ж. Табакерка. Коли нагнувсь табаки понюхать, — вона й побачила табакерку. Рудч. Ск. II. 179. Ум. табакеронька, табакерочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕГОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.