Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрегота

Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГОТА"
Єди́ний, -а, -е. Одинъ, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23. Друже мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі. Котл. Ен. II. 19.
Моти́ль, -ля, м. Мотылекъ. Швидкий, як мотиль. Ном. № 5757. Щось у тебе буде: хоч мотиль, хоч бабка. Ном. № 9232.
Нашурубурити, -рю, -риш, гл. Набуянить, набѣдокурить. Таке зілля, як парубок... раз би в раз на улицю, ще нашурубурить. Сим. 178.  
Оби сз. = щоби. (Пущу) тоту дівчиницю з чорними очима, оби мені молодому водиці носила. Гол. IV. 504.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной. Міусск. окр.
Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті. Шевч. 641.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕГОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.